عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَمْرٍو رضي الله عنهما قال: قال رَسولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«أَرْبَعٌ مَنْ كُنَّ فِيهِ كَانَ مُنَافِقًا، وَإِنْ كَانَتْ خَصْلَةٌ مِنْهُنَّ فِيهِ كَانَتْ فِيهِ خَصْلَةٌ مِنَ النِّفَاقِ حَتَّى يَدَعَهَا: مَنْ إِذَا حَدَّثَ كَذَبَ، وإِذَا وَعَدَ أَخْلَفَ، وإذَا خَاصَمَ فَجَرَ، وَإِذَا عَاهَدَ غَدَرَ».
المزيد
Абдуллаг ібн ‘Амр (нехай буде задоволений Аллаг ним та його батьком) передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Чотири риси: у кого вони є — той лицемір. А в кого є хоча б одна з них — у того є риса лицемірства, доки він не залишить її: якщо говорить — бреше; якщо обіцяє — порушує; якщо свариться — чинить несправедливо; якщо укладає договір — зраджує.»
