عَنْ أَبِي هُرَيْرَةَ رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ: قَالَ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«كُلُّ سُلَامَى مِنَ النَّاسِ عَلَيْهِ صَدَقَةٌ، كُلَّ يَوْمٍ تَطْلُعُ فِيهِ الشَّمْسُ تَعْدِلُ بَيْنَ الِاثْنَيْنِ صَدَقَةٌ، وَتُعِينُ الرَّجُلَ فِي دَابَّتِهِ فَتَحْمِلُهُ عَلَيْهَا أَوْ تَرْفَعُ لَهُ عَلَيْهَا مَتَاعَهُ صَدَقَةٌ، وَالكَلِمَةُ الطَّيِّبَةُ صَدَقَةٌ، وَكُلُّ خُطْوَةٍ تَمْشِيهَا إِلَى الصَّلَاةِ صَدَقَةٌ، وَتُمِيطُ الأَذَى عَنِ الطَّرِيقِ صَدَقَةٌ».
المزيد
Передається зі слів Абу Гурайри (нехай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Кожен суглоб людини потребує милостині . Щодня, коли сходить сонце, справедливо розсудити двох — це милостиня. Допомогти чоловікові з його верховою твариною, підсадивши його на неї або піднявши на неї його поклажу — це милостиня. Добре слово — це милостиня. Кожен крок, який ти робиш у напрямку до молитви, — це милостиня. І усунути перешкоду з дороги — це милостиня».
