عَنْ رَافِعِ بْنِ خَدِيجٍ رَضيَ اللهُ عنهُ قَالَ:
كُنَّا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِذِي الحُلَيْفَةِ، فَأَصَابَ النَّاسَ جُوعٌ، فَأَصَابُوا إِبِلًا وَغَنَمًا، قَالَ: وَكَانَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ فِي أُخْرَيَاتِ القَوْمِ، فَعَجِلُوا، وَذَبَحُوا، وَنَصَبُوا القُدُورَ، فَأَمَرَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بِالقُدُورِ، فَأُكْفِئَتْ، ثُمَّ قَسَمَ، فَعَدَلَ عَشَرَةً مِنَ الغَنَمِ بِبَعِيرٍ فَنَدَّ مِنْهَا بَعِيرٌ، فَطَلَبُوهُ، فَأَعْيَاهُمْ وَكَانَ فِي القَوْمِ خَيْلٌ يَسِيرَةٌ، فَأَهْوَى رَجُلٌ مِنْهُمْ بِسَهْمٍ، فَحَبَسَهُ اللَّهُ، ثُمَّ قَالَ: «إِنَّ لِهَذِهِ البَهَائِمِ أَوَابِدَ كَأَوَابِدِ الوَحْشِ، فَمَا غَلَبَكُمْ مِنْهَا فَاصْنَعُوا بِهِ هَكَذَا»، فَقَالَ أي رافع: إِنَّا نَرْجُو -أَوْ نَخَافُ- العَدُوَّ غَدًا، وَلَيْسَتْ مَعَنَا مُدًى، أَفَنَذْبَحُ بِالقَصَبِ؟ قَالَ: «مَا أَنْهَرَ الدَّمَ، وَذُكِرَ اسْمُ اللَّهِ عَلَيْهِ فَكُلُوهُ، لَيْسَ السِّنَّ وَالظُّفُرَ، وَسَأُحَدِّثُكُمْ عَنْ ذَلِكَ: أَمَّا السِّنُّ فَعَظْمٌ، وَأَمَّا الظُّفُرُ فَمُدَى الحَبَشَةِ».
المزيد
Рафі‘ ібн Хадідж (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
«Ми були з Посланцем Аллага (мир йому і благословення Аллага) в Зу-ль-Хуляйфі, і людей почав мучити голод. Якраз на той час вони захопили верблюдів та овець. Пророк (мир йому і благословення Аллага), відстав від людей, а вони поспішили і самостійно почали забивати тварин і ставити казани на вогонь. Через деякий час він підійшов до них, велів перевернути казани і почав ділити здобич, встановивши співвідношення: десять овець прирівнюються до одного верблюда. При цьому один верблюд втік, і люди кинулися за ним, ганяючись, аж доки не втратили всі сили, оскільки коней у той час у них майже не було. Зрештою один з них пустив у цього верблюда стрілу, і так Аллаг зупинив його. Після цього Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) заявив: «Воістину, деякі з цих приручених тварин здичавіли і стали подібними до диких звірів. Якщо з одним із них станеться подібне, то поступайте з ним так само». Тоді я запитав: «О Посланець Аллага! Воістину, ми побоюємося, що завтра на нас нападе ворог, а у нас немає ножів. Чи дозволено нам забивати худобу за допомогою очерету?» Він відповів: «Використовуйте будь-що, що дозволяє випустити кров, і вживайте в їжу те, над чим було вимовлено ім’я Аллага. Однак не забивайте тварин іклами та кігтями, і я поясню вам чому. Що стосується зубів [ікл], то це — кістки. А що стосується кігтів, то вони використовуються як ножі ефіопами».