عَنْ عَائِشَةَ رضي الله عنها قَالَتْ:
فَقَدْتُ رَسُولَ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ لَيْلَةً مِنَ الْفِرَاشِ فَالْتَمَسْتُهُ فَوَقَعَتْ يَدِي عَلَى بَطْنِ قَدَمَيْهِ وَهُوَ فِي الْمَسْجِدِ وَهُمَا مَنْصُوبَتَانِ، وَهُوَ يَقُولُ: «اللهُمَّ أَعُوذُ بِرِضَاكَ مِنْ سَخَطِكَ، وَبِمُعَافَاتِكَ مِنْ عُقُوبَتِكَ، وَأَعُوذُ بِكَ مِنْكَ لَا أُحْصِي ثَنَاءً عَلَيْكَ أَنْتَ كَمَا أَثْنَيْتَ عَلَى نَفْسِكَ».
المزيد
Передається зі слів 'Аїші (нехай буде задоволений нею Аллаг), що вона сказала:
«Одного разу вночі я прокинулася і не знайшла в ліжку Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага). Я обмацала простір навколо в темряві й торкнулася внутрішньої частини його вертикально розташованих стоп, коли він був на тому місці, де зазвичай молився. У цей час він говорив: "О Аллаг, я вдаюся до захисту Твого вдоволення від Твого гніву і до прощення Твого від покарання Твого і вдаюся до Твого захисту від Тебе! Не перелічити мені всіх похвал Тобі, яких Ти гідний. Ти такий, як Сам Ти вихвалив Себе!" (Аллагумма, а'узу бі ріда-ка мін сахати-ка, ва бі-му'афаті-ка мін 'укубаті-ка, ва а'узу бі-ка мін-ка! Ля ухси санаан 'аляй-ка Анта ка-ма аснайта 'аля нафсі-ка!)»
