عَنْ عَبْدِ اللَّهِ بْنِ عَمْرٍو رضي الله عنهما قال: قال رَسولُ اللهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ:
«أَرْبَعٌ مَنْ كُنَّ فِيهِ كَانَ مُنَافِقًا خَالِصًا، وَمَنْ كَانَتْ فِيهِ خَلَّةٌ مِنْهُنَّ كَانَتْ فِيهِ خَلَّةٌ مِنْ نِفَاقٍ حَتَّى يَدَعَهَا: إِذَا حَدَّثَ كَذَبَ، وَإِذَا عَاهَدَ غَدَرَ، وَإِذَا وَعَدَ أَخْلَفَ، وَإِذَا خَاصَمَ فَجَرَ».
المزيد
Абдуллаг ібн ‘Амр (нехай буде задоволений Аллаг ним та його батьком) передає, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Справжнім лицеміром є той, кому притаманні чотири якості, а хто має хоч одну із них, тому буде притаманна одна з якостей лицемірства, доки він не позбудеться її, а саме: він чинить віроломно, коли укладає договір, бреше, коли розповідає про щось, а обіцяючи, порушує обіцянку, і чинить нечестиво, коли веде тяжбу з ким-небудь».
