عَنْ سُلَيْمَانَ بْنِ صُرَدٍ رضي الله عنه قَالَ:
كُنْتُ جَالِسًا مَعَ النَّبِيِّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ وَرَجُلاَنِ يَسْتَبَّانِ، فَأَحَدُهُمَا احْمَرَّ وَجْهُهُ، وَانْتَفَخَتْ أَوْدَاجُهُ، فَقَالَ النَّبِيُّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ: «إِنِّي لَأَعْلَمُ كَلِمَةً لَوْ قَالَهَا ذَهَبَ عَنْهُ مَا يَجِدُ، لَوْ قَالَ: أَعُوذُ بِاللَّهِ مِنَ الشَّيْطَانِ، ذَهَبَ عَنْهُ مَا يَجِدُ» فَقَالُوا لَهُ: إِنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ: «تَعَوَّذْ بِاللَّهِ مِنَ الشَّيْطَانِ»، فَقَالَ: وَهَلْ بِي جُنُونٌ؟
المزيد
Сулейман ібн Сурад (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає:
«Одного разу, коли я сидів із Пророком (мир йому і благословення Аллага), двоє людей почали сваритися, і в одного з них почервоніло обличчя, а жили надулися. Тоді Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: «Воістину, я знаю такі слова, вимовивши які, він би обов'язково заспокоївся: “Прошу в Аллага захисту від проклятого [і побитого] шайтана”». І йому сказали: "Воістину, Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав: 'Проси в Аллага захисту від проклятого [і побитого] шайтана'". Той же відповів: "Я що, одержимий?!"»
