عَن أَبِي بُرْدَةَ بْنِ أَبِي مُوسَى رَضِيَ اللَّهُ عَنْهُ قَالَ:
وَجِعَ أَبُو مُوسَى وَجَعًا شَدِيدًا، فَغُشِيَ عَلَيْهِ وَرَأْسُهُ فِي حَجْرِ امْرَأَةٍ مِنْ أَهْلِهِ، فَلَمْ يَسْتَطِعْ أَنْ يَرُدَّ عَلَيْهَا شَيْئًا، فَلَمَّا أَفَاقَ، قَالَ: أَنَا بَرِيءٌ مِمَّنْ بَرِئَ مِنْهُ رَسُولُ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ، إِنَّ رَسُولَ اللَّهِ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ بَرِئَ مِنَ الصَّالِقَةِ وَالحَالِقَةِ وَالشَّاقَّةِ.
المزيد
Передається зі слів Абу Бурда, сина Абу Муси (нехай буде задоволений ним Аллаг), що він сказав:
«Абу Муса тяжко захворів і втратив свідомість. А його голова в цей час спочивала на колінах жінки з числа його близьких. І він не зміг відповісти їй. А коли він прийшов до тями, він сказав: «Я зрікаюся того, від кого зрікся Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага)! Воістину, Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зрікся тієї, хто голосно голосить, голить голову і розриває на собі одяг».
