عَنْ أَبِي سَعِيدٍ رضي الله عنه أَنَّ النَّبِيَّ صَلَّى اللهُ عَلَيْهِ وَسَلَّمَ قَالَ:
«مَا مِنْ مُسْلِمٍ يَدْعُو بِدَعْوَةٍ لَيْسَ فِيهَا إِثْمٌ، وَلَا قَطِيعَةُ رَحِمٍ، إِلَّا أَعْطَاهُ اللهُ بِهَا إِحْدَى ثَلَاثٍ: إِمَّا أَنْ تُعَجَّلَ لَهُ دَعْوَتُهُ، وَإِمَّا أَنْ يَدَّخِرَهَا لَهُ فِي الْآخِرَةِ، وَإِمَّا أَنْ يَصْرِفَ عَنْهُ مِنَ السُّوءِ مِثْلَهَا» قَالُوا: إِذنْ نُكْثِرُ، قَالَ: «اللهُ أَكْثَرُ».
المزيد
Абу Са'ід аль-Худрі (нехай буде задоволений ним Аллаг) передає, що Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Який би мусульманин не звернувся до Аллага з благанням, у якому немає нічого гріховного і яке не передбачає розриву родинних зв'язків, Аллаг неодмінно дарує йому одне з трьох: або Він дарує йому те, про що він просив, у світі цьому, або прибереже його для [того, щоб він отримав за нього винагороду] у світі вічному, або Він відведе від нього рівноцінне зло». Люди сказали: «Тоді ми будемо більше [звертатися до Нього з благаннями]!» Він відповів: «[Те, що в] Аллага [все одно] більше».
